просп. Валерія Лобановського, 119, оф.206, Київ, Україна

(050) 836 64 96; (067) 928 68 60 ip@damas.ua Українська Русский

Географічне зазначення

Система охорони географічних зазначень через їх реєстрацію була розроблена у відповідь на усвідомлену необхідність в наданні правової охорони, в тому числі з метою захисту від помилкової комерційної практики використання зазначення походження сільськогосподарських продуктів, зокрема виноробної продукції. Така необхідність була викликана проблемами поставки окремих продуктів, як це було, наприклад, з деякими сортами вин під час навали філоксери на виноградні плантації Європи в XIX столітті.

Перші законодавчі акти, що передбачають реєстрацію, стосувалися найменувань місць походження товарів. У цих актах найменування місця походження визначалося як географічна назва країни, району або місцевості, що застосовується для позначення товару, що походить з певної країни, району або місцевості і якість і особливості якого обумовлені виключно або головним чином географічним середовищем, включаючи природні та людські фактори. Визнання правової охорони найменування місця походження зазвичай базується на законодавчому або адміністративному акті згідно публічного права, такому, як закон або указ. Цей акт виноситься на розгляд адміністративної процедури з залученням представників виробників і адміністрації.

Законодавство про охорону географічних зазначень на підставі їх реєстрації містить деякі відмінності в частині обсягу охорони і застосовної процедури в залежності від національного законодавства тих країн, які застосовують цей вид охорони. Так охорона зареєстрованих географічних зазначень залежить від реєстрації цього географічного зазначення майже у всіх країнах, тоді як охорона найменування місця походження залежить від прийняття спеціального закону або указу. Рішення про реєстрацію географічного зазначення може мати характер адміністративного рішення, наприклад, визначення комісії, а не виконавчого рішення, прийнятого наприклад, генеральним інспектором або виконавчим керівником відомства, яке відповідає за реєстрацію географічних зазначень. Таким чином, правова охорона географічних зазначень, в тому числі найменувань місць походження, ґрунтується на акті публічного права (закон, указ, постанова), який виноситься на затвердження відповідно до адміністративну процедуру. Через цю адміністративну процедуру визначаються такі важливі параметри, як кордони району виробництва і виробничі стандарти (специфікації). Ці параметри застосовуються законом відповідно до цивільного або кримінального права для визначення того, використовується те чи інше найменування місця походження або зареєстровано географічне зазначення без дозволу або таким чином, який суперечить способу використання, встановленому законом.

Спільними в такому законодавстві є норми, які встановлюють, що право на зареєстровані географічні зазначення та зазначення походження не є правом приватної власності, тобто є публічним правом.