просп. Валерія Лобановського, 119, оф.206, Київ, Україна

(050) 836 64 96; (067) 928 68 60 ip@damas.ua Українська Русский

Види ліцензій

В залежності від обсягу переданих прав ліцензіату законодавство виділяє наступні види договорів: договір виключної ліцензії, договір одиничної ліцензії та договір невиключної ліцензії.

При виключній ліцензії ліцензіат отримує монопольне право на використання об’єкта договору в певній сфері. Інакше кажучи, ліцензіар не тільки не має права видати ще хоча б одну ліцензію іншим особам на використання об’єкта договору в зазначеній сфері використання, і сам не може використовувати те, на що видана виняткова ліцензія.

У той же час ліцензіар зберігає за собою право на використання самого предмета договору в частині, що не передана за договором. У більшості випадків межі встановлюються щодо терміну і території. У цьому випадку особливість виключної ліцензії полягає в тому, що ліцензіар не зможе користуватися своїми правами на певній території, наприклад, експортувати свою продукцію або передавати права третім особам у певні терміни і на певних територіях. Іноді винятковість може бути визначена за родом діяльності кожної сторони, наприклад, ліцензіату передано виключне право тільки на продаж продукції.

Через особливості виключної ліцензії може виникати ситуація, коли власником права інтелектуальної власності на один об’єкт цього права може бути видано кілька виняткових ліцензій. Таке можливо за умови, якщо не співпадатимуть території дії майнових прав інтелектуальної власності на цей об’єкт, наданих за ліцензією або передаються різні частини цих прав і відповідно такі права не будуть взаємно перетинатися.

Різновидом договору виключної ліцензії є повна ліцензія, згідно з якою у ліцензіара залишається лише формальне право на об’єкт права інтелектуальної власності, а всі майнові права, які засвідчуються охоронним документом, переходять до ліцензіата. Тобто, за договором повної ліцензії ліцензіат отримує право монопольно використовувати об’єкт права інтелектуальної власності.

Цей договір відрізняється від передачі (відчуження) прав на об’єкт права інтелектуальної власності тим, що у суб’єкта права інтелектуальної власності залишається формальне право на об’єкт права інтелектуальної власності на термін дії договору повної ліцензії, по закінченню якого ліцензіар знову стає носієм всього комплексу майнових прав інтелектуальної власності на відповідний об’єкт права інтелектуальної власності.

Повна ліцензія, яка видається на весь термін дії охоронного документа на об’єкт права інтелектуальної власності, за своїм економічним змістом прирівнюється до передачі прав на цей об’єкт. Однак з юридичної точки зору між ліцензією і передачею прав існує відмінність. Якщо, наприклад, за договором передачі права правонаступник зобов’язаний виплачувати правовласнику певні платежі, то невнесення чергового платежу породжує для правовласника лише право вимоги виплатити певні суми грошей, але не тягне за собою відновлення його права на об’єкт права інтелектуальної власності. У той же час невнесення ліцензіатом чергового платежу за договором може спричинити за собою розірвання договору ліцензії.

За договором невиключної ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності ліцензіар надає дозвіл на використання такого об’єкта фізичній або юридичній особі (ліцензіату), зберігаючи за собою всі права, що випливають з охоронного документа, включаючи право продажу ліцензії іншим особам.

Таким чином, за невиключної (простої) ліцензії ліцензіар передає ліцензіату право на використання об’єкта права інтелектуальної власності та при цьому зберігає за собою право на використання об’єкта та видачу ліцензії на право використання цього самого об’єкта іншим особам. Невиключна ліцензія відрізняється від виняткової тим, що ліцензіар має можливість видавати ліцензії третім особам на тій же території і в тому ж обсязі, що зумовлені в договорі невиключної ліцензії між ліцензіаром і ліцензіатом.

У ліцензійній практиці часті випадки, коли договір може містити умови як виняткової, так і невиключної ліцензії.

Наприклад, згідно з ліцензійним договором ліцензіар надав ліцензіату на певній території виключне право на виробництво продукції по ліцензії і невиключне право на продаж цієї продукції. Це означає, що в межах території ніхто, крім ліцензіата, не має права виробляти продукцію за ліцензією, однак право реалізувати продукцію на цій території відноситься як ліцензіату, так і ліцензіарові або іншим ліцензіатам.